30 вересня, в день великого православного свята Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, Україна святкує День усиновлення.
30 вересня, в день великого православного свята Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, Україна святкує День усиновлення. І це дуже символічно, оскільки сім’ї, приймаючи дитину, дарують їй родину, а разом з нею любов, віру та надію на щасливе життя.
Усиновлення — це особлива дорога батьківства. Благородна і складна, дорога, яка веде до щастя і дитину, і дорослого.
День усиновлення в Україні є ще одним важелем захисту прав дітей, які позбавлені батьківської опіки. Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий: одні – усиновлять, інші – допоможуть дитині знайти батьків, треті – нададуть фахову консультацію тим, хто виявив бажання усиновити.
Дитина. Бажана... Жадана... По-різному вона приходить в сім'ю. Одна стрімко вривається в земне життя, іншу довго-довго чекають, а ще іншу усиновляють пройшовши багато моральних перепон та різногранних вагань.
У 2009 році в Україні вперше відзначали День усиновлення. Це свято життєвої мудрості і щирості, це свято розуміння, це свято великої душі та великого терпіння.
Святкування Дня усиновлення, мабуть, не випадково співпадає із днем християнського свята Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Імена цих святих символізують найкращі людські почуття та моральні чесноти, які виявляють люди, приймаючи в родини дітей, що за різних життєвих обставин, втратили свої домівки.
На жаль, є діти-сироти та діти, які залишилися без батьківського піклування. Так, з різних причин дитина залишається наодинці зі своєю бідою. Змалечку ці діти обділені батьківською любов’ю, турботою. Кожна дитина мріє мати свою люблячу сім’ю – тата, маму, сестричку чи братика, свої іграшки, фотографії, свою кімнату.
Кожна дитяча доля, з тих, хто залишився без рідних батьків – нелегка. Багато зусиль треба докласти, щоб допомогти таким дітям повірити у себе, зрозуміти, що вони є цінністю для суспільства. Щоб дитинство було безтурботним, радісним і щасливим, кожній дитині необхідна батьківська любов, тепло та родинний затишок.
Життя, безпека, здоров’я, майбутнє дитини залежить від нас, дорослих.
Усиновити дитину-сироту, полюбити, виховати і виростити як рідну ? цей надзвичайно важливий крок щороку в Україні роблять близько двох тисяч сімей. Саме вони вселяють в дитячі душі і серця віру, надію та любов, роблять дитинство світлим і радісним. Усиновлення дітей – це життєвий подвиг. Батьки - усиновлювачі – це милосердні люди високої моралі, щирого серця та відкритої душі. Усиновлення заслуговує на повагу та пошану оточуючих.
Серце у людини є ? щоб думати не тільки про себе, така давня життєва істина стала змістом життя для батьків-усиновлювачів, прийомних батьків, батьків-вихователів та опікунів.
Так було завжди ? історію і країну творять люди, історію щасливого дитинства творять батьки.
Мама і тато — два міцних крила в долі дитини, які обіймуть, захистять від негод, підтримають у польоті просторами світу, виведуть у повноцінне самостійне життя. Мамою і татом можна стати, народивши малюка. Мамою і татом можна стати для дитини, усиновивши її.
Щиро вітаємо всіх усиновителів, хай повниться дитячим щасливим сміхом ваша домівка, хай ростуть здоровими і успішними діти, хай щедрість та милосердя Ваших душ заради наших дітей примножується з кожним днем, а Віра, Надія і Любов ніколи не покидає ваші серця!
Щиро вдячні кожній родині, яка прийняла у свій дім обділену батьківською ласкою дитину. Слова поваги висловлюємо тим, хто не злякався труднощів і виховує сьогодні декількох усиновлених дітей. Ви даруєте цим дітям справжнє відчуття рідного дому і батьківську опіку. Вдячні усім, хто щодня допомагає дітям знайти сім’ю, дарує їм віру та надію на краще майбутнє.
Дитина повинна мати маму і тата – це закон життя!
