З 2020 року змінилися правила надання соціальних послуг
З 2020 року змінилися правила надання соціальних послуг
З 1 січня 2020 року вступив у дію новий Закон України «Про соціальні послуги» (далі «Закон»). Він замінює собою попередній закон про соціальні послуги. Зробимо короткий огляд Закону та розглянемо ключові зміни.
Тепер більше категорій осіб мають право на отримання соціальних послуг. Раніше ціллю надання соціальних послуг було лише подолання складних життєвих обставин, тепер додано ще дві цілі, а саме: 1) їх профілактику та 2) мінімізації. Зокрема, було додано і другу категорії осіб, які належать до отримувачів соціальних послуг, а саме вразливі групи населення. До таких груп належать тепер особи/сім’ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників.
По-новому визначено поняття “Складні життєві обставини” це - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.
Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: похилий вік; часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті; невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; інвалідність; бездомність; безробіття; малозабезпеченість особи; поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини; втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі; жорстоке поводження з дитиною; насильство за ознакою статі; домашнє насильство; потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.
Звернутися щодо необхідності надання соціальних послуг відтепер може не лише особа, яка потребує послуг або її законних представник, а також і інші особи, в інтересах осіб, які потребують таких послуг ( ч. 1 ст. 19 Закону).
Соціальні послуги надаються:
1) за місцем проживання/перебування (вдома);
2) у приміщенні надавача соціальних послуг: стаціонарно - в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання; напівстаціонарно - протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;
3) за місцем перебування отримувача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.
Базовими соціальними послугами є: догляд вдома, денний догляд; підтримане проживання; соціальна адаптація; соціальна інтеграція та реінтеграція; надання притулку; екстрене (кризове) втручання; консультування; соціальний супровід; представництво інтересів; посередництво (медіація); соціальна профілактика; натуральна допомога; фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору; переклад жестовою мовою; догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; супровід під час інклюзивного навчання; інформування.
На рівні закону закріплено категорії осіб, які мають право на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів (ст.28 Закону). Тепер, незалежно від їх доходу, безкоштовно всі соціальні послуги отримуватимуть: 1) особи, які постраждали від торгівлі людьми; 2) особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі; 3) діти з інвалідністю; 4) особи з інвалідністю I групи; 5) діти-сироти; 6) діти позбавлені батьківського піклування; 7) особи з їх числа віком до 23 років; 8) сім’ї опікунів, піклувальників; 9) прийомні сім’ї; 10) дитячі будинки сімейного типу; 11) сім’ї патронатних вихователів; 12) діти, з певним переліком захворювань.
Всі решта отримуватимуть безкоштовно лише соціальні послуги з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також екстрені соціальні послуги.
Окрім перерахованих категорій, всі соціальні послуги також безплатно надаватимуться особам, які їх потребують та середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб.
Якщо середньомісячний сукупний дохід особи більше двох, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімуми для відповідної категорії осіб, таким особам надаються соціальні послуги з установленням диференційованої плати (порядок визначається Кабінетом Міністрів України).
Якщо середньомісячний сукупний дохід особи перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб то соціальні послуги надаються за власний рахунок такої особи чи за рахунок третіх осіб. Таким же чином надаються послуги понад обсяги, визначені державним стандартом послуг.
Нагадаємо, що прожитковий мінімум з 01 січня 2020 року становить для працездатних осіб — 2102 грн., для осіб, що втратили працездатність — 1638 грн., далі розмір прожиткового мінімуму буде збільшуватися у липня та грудні.
Середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається за попередні шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу.
Розмір плати за соціальні послуги визначає надавач соціальних послуг залежно від змісту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифів на соціальні послуги затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відділ “Семенівське бюро правової допомоги” Кременчуцького місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Семенівка, вул. Незалежності, 34; тел.: (05341) 91-2-43.
Прийом громадян щоденно з 09.00-18.00 без перерви. Субота, неділя — вихідний.
