Стягнення додаткових витрат на дитину
Стягнення додаткових витрат на дитину
Окрім сплати аліментів, той з батьків, з кого присуджується стягнення аліментів на дитину зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо), це визначено ст. 185 Сімейного кодексу України.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватись після їх фактичного понесення разово, періодично, постійно.
Розмір додаткових витрат визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, які мають істотне значення (тобто враховується матеріальний стан та стан здоров’я платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків та інше).
Врегулювання сплати додаткових витрат мирним шляхом відбувається за спільною домовленістю батьків між собою, та юридично ніяким чином не закріплюються. Єдиний можливий спосіб закріпити сплату додаткових витрат, окрім як в рішенні суду, це прописати їх в аліментному договорі.
Позовні вимоги про стягнення додаткових витрат часто пред’являються разом з позовом про стягнення аліментів, оскільки вони безпосередньо пов’язані з аліментними зобов’язаннями. Проте подання двох даних вимог в одному позові не є обов’язковим. Заявляючи вимоги про стягнення додаткових витрат як в одному позові з вимогами про стягнення аліментів, так і в різних провадженнях, позивач має можливість просити стягувати з платника аліментів додаткові витрати в будь-якій періодиці – разово, періодично або постійно.
Важливо зазначити, що участь у додаткових витратах батьки повинні брати у рівних частинах. При стягненні аліментів суд може відступити від даної норми, якщо один з батьків фактично не має можливості утримувати дитину, а інший таку можливість має, то суд, незважаючи на рівність участі в утриманні дитини, а керуючись саме потребами дитини, може призначити стягнення з платника аліментів суми більшої, ніж та, яку виділяє на утримання дитини той з батьків, з ким залишилися проживати дитина.
Періодичні або постійні витрати можливо заявити в одному позові з вимогами про стягнення аліментів. Зокрема, поряд з позовними вимогами про стягнення аліментів, Позивач просить, щоб кожного місяця, або раз у 2-3 місяці, той з батьків, хто проживає окремо від дитини сплачував певну суму на дитину саме у зв’язку з існуванням вищезазначених особливих обставин.
Разові ж витрати можуть стягуватися і окремим позовом. Так, наприклад, якщо мати одноразово витратила певні кошти на придбання ліків для дитини, то вона може звернутися до суду з метою стягнення половини цих витрат з батька, якщо той відмовляється сплачувати їх в добровільному порядку, надавши при цьому докази даних витрат.
Слід зауважити, що заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Тобто, якщо аліментні зобов’язання, в 99% випадків суд задовольняє, так як їх стягнення викликане саме необхідністю дитини у харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя, то додаткові витрати заявляються саме у зв’язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров’ям дитини, витрати, які пов’язані з розвитком здібностей дитини.
Тобто, заявляючи разові витрати – необхідно надати докази усієї суми витрат, та просити стягнути половину. Заявляючи ж періодичні або постійні витрати, позивач повинен довести їх необхідність, тобто якщо це витрати пов’язані з особливим станом здоров’я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також вартість ліків, які необхідно придбавати дитині.
Щодо виконання рішення суду, яким задоволено позовні вимоги про стягнення додаткових витрат, то незалежно від того як вони заявлялися стягнення відбувається на підставі виконавчого листа через органи Державної виконавчої служби України. Якщо вимоги про стягнення додаткових витрат заявлялися разом з позовними вимогами про стягнення аліментів, то після задоволення рішення та набрання ним законної сили, стягувач (позивач) отримує виконавчий лист окремо на аліментні зобов’язання, та окремо на стягнення додаткових витрат.
Відділ “Семенівське бюро правової допомоги” Кременчуцького місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Семенівка, вул. Незалежності, 34; тел.: (05341) 91-2-43.
Прийом громадян щоденно з 09.00-18.00 без перерви. Субота, неділя — вихідний.
