Документи, що підтверджують право власності на житло
Для початку розберемося, що таке право власності.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності підтверджується правовстановлюючим документом. Існує багато видів правовстановлюючих документів. Все залежить від виду майна і способу придбання нерухомості.
Отже, правовстановлюючими документами на будинок (квартиру) є:
- договори, на підставі, яких набувається право власності (купівлі-продажу, дарування, міни);
- свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;
- свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом чи консульською установою України;
- свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України;
- судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття права власності на нерухоме майно;
- інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності на нерухоме майно.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Тобто Ваше право власності на будинок (квартиру) повинне бути зареєстровано.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З 1 січня 2013 року запрацював Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, в якому реєструються всі речові права на нерухомість.
Право власності на нерухоме майно, що виникло до 1 січня 2013 року визнається дійсним якщо реєстрація такого права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення. Тобто, право власності, зареєстроване до 1 січня 2013 року, залишається дійсним. Повторно їх реєструвати в Державному реєстрі прав не потрібно.
Наприклад, якщо людина є власником квартири з 1990-х років, то вона залишається власником і на далі. До 2013 року реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно, проводилася Бюро технічної інвентаризації (надалі – БТІ), із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Тобто якщо право власності на нерухомість виникло до 2013 року Вам необхідно мати правовстановлюючий документ (один із вище перелічених), який містить штамп БТІ або відмітку БТІ, чи до нього є Витяг з реєстру БТІ, тоді документи вважаються належним чином оформлені, а право власності зареєстроване до 2013 року в старому Реєстрі прав власності на нерухоме майно і відповідно держава визнає право власності на таке майно.
Якщо ж документів, зазначених вище, немає, або документи на право власності, які видавалися раніше в 80-90 роках без використання нотаріальних бланків на звичайному папері та не зареєстровані у БТІ, тобто немає жодних штампів, відміток БТІ, або Витягу з БТІ, то таке право не зареєстроване належним чином і таке майно обов’язково на сьогодні потрібно зареєструвати в Державному Реєстрі речових прав, тому що права власності, як такого, не виникло.
Для проведення державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна необхідно звернутися до ЦНАП, де адміністратор реєструє заяву в державному реєстрі та передає документи на розгляд до державного реєстратора.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли після 1 січня 2013 року підлягають реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). Саме після проведення такої реєстрації особа стає повноправним власником будинку (квартири).
Те, що Ваша нерухомість зареєстрована у Державному реєстрі прав підтверджується Витягом із такого реєстру. Витяг Вам видає нотаріус чи державний реєстратор, який здійснював реєстрацію права власності. Отже, право власності, що виникло після 01 січня 2013 року підтверджується правовстановлюючим документом та Витягом з Державного реєстру прав. Якщо правовстановлюючий документ на будинок (квартиру) було втрачено, правочини із нерухомим майном можливо провести на підставі інформації з Державного реєстру прав.
Крім того, Ви самі можете перевірити чи міститься інформація про Ваш будинок (квартиру) у Державному реєстрі прав скориставшись Електронними сервісами Міністерства юстиції України на сайті - https://kap.minjust.gov.ua/.
Для цього необхідно ввійти в кабінет за допомогою електронного цифрового підпису та здійснити пошук Вашої нерухомості за адресою. Якщо інформація про нерухомість буде знайдена Ви зможете отримати Відомості з Державного реєстру прав про Ваш будинок (квартиру). Отримання інформації є платним сервісом. Інформація про нерухомість, що отримана в електронній формі має таку ж юридичну силу як і інформація отримана у Державного реєстратора чи нотаріуса.
За правовою допомогою Ви можете звернутися до відділу “Семенівське бюро правової допомоги” Кременчуцького місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Семенівка, вул. Незалежності, 34; тел.: (05341) 91-2-43. Прийом громадян щоденно з 09.00-18.00 без перерви. Субота, неділя — вихідний.
