Успішна практика працівників відділу "Семенівське бюро правової допомоги"
Працівниця Семенівського бюро правової допомоги
захистила право дитини на отримання аліментів
До Семенівського бюро правової допомоги Кременчуцького місцевого центру звернувся пан Віталій, який є внутрішньо переміщеною особою, який перемістився до селища Семенівка з території, де ведуться активні бойові дії разом із сином. Було встановлено, що з пана Віталія стягуються аліменти на утримання сина, хоча зараз син проживає разом з ним, а аліменти отримує мати дитини, яка залишися проживати на території бойових дій.
Центром встановлено належність особи до суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу та призначено юриста – працівницю Семенівського бюро правової допомоги Олену Зайченко.
Після бесіди з клієнтом та ознайомленням із наданими документами працівниці бюро стало відомо, що з 2012 року з пана Віталія було стягнуто аліменти на користь матері дитини на утримання сина у розмірі ¼ частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист перебуває на виконанні та батько весь час сплачував аліменти у повному розмірі. На момент винесення рішення суду про стягнення аліментів дитина проживала разом з матір’ю.
У зв’язку із введенням воєнного стану на території України та веденням активних бойових дій на території Донецької області у квітні 2022 батько разом з сином переїхав до смт. Семенівка Кременчуцького району Полтавської області. Мати залишись на території проведення бойових дій. Тобто, з квітня 2022 року син проживає разом з батьком та перебуває на повному його утриманні, але аліменти продовжують стягуватися та витрачаються матір’ю на свої потреби.
Олена Зайченко на основі наданих документів та відомостей склала позовну заяву до суду про припинення стягнення аліментів з батька дитини та стягнення аліментів з матері на утримання сина.
Враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову та звільнив від сплати аліментів батька дитини, натомість стягнув аліменти з матері на утримання сина. Цим рішенням було забезпечено захист прав батька та його сина, які є внутрішньо переміщеними особами.
Консультує юрист Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Зайченко:
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 150 цього Кодексу визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров`я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 3 ст.181, ст.183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом наведених правових норм аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини.
Аналіз частини другої статті 181 СК України свідчить про те, що право на отримання аліментів на дитину має той з батьків, з ким проживає дитина, а відповідний обов`язок сплачувати аліменти на дитину той з батьків, хто проживає окремо від неї.
Таке тлумачення цієї норми міститься також в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави звільнення від сплати.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Правовий аналіз зазначених положень закону свідчить про те, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину або діти проживають із батьком. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Оскільки дитина припинила проживати з матір`ю і почала проживати з батьком та перебуває повністю на його утриманні, але аліменти з батька продовжують стягуватися та витрачаються матір’ю тільки на свої потреби не забезпечуючи потреб дитини, тому припинення стягнення аліментів на користь матері буде сприяти забезпеченню інтересів дитини.
За правовою допомогою Ви можете звернутися до відділу “Семенівське бюро правової допомоги” Кременчуцького місцевого центру з надання безплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Семенівка, вул. Незалежності, 34; тел.: (05341) 91-2-43. Прийом громадян щоденно з 09.00-18.00 без перерви. Субота, неділя — вихідний.
