Лейкоз великої рогатої худоби
Лейкоз великої рогатої худоби
Лейкоз великої рогатої худоби – інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин
кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин.
Збудник лейкозу ВРХ – онкогенний РНК вірус, якій паразитує у лейкоцитах та має генетичну спорідненість з вірусом лейкозу людини. До вірусу лейкозу сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки. Вірус нестійкий до нагрівання, гине при температурі 80 °С протягом 1 хвилини. В організмі інфікованих тварин змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок, відбуваються зміни якісних характеристик молока і м’яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, які мають канцерогенну дію.
Джерелом збудника хвороби є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях перебігу хвороби. Фактори передачі вірусу – кров, молоко, слина, інші секрети й екскременти, що містять лімфоїдні клітини, заражені вірусом лейкозу.
Поширенню лейкозу серед сприйнятливого поголів’я сприяють:
- спільне утримання здорових і заражених тварин;
- спільний випас;
- випоювання телятам молозива і молока від хворих корів;
- використання для осіменіння сперми заражених лейкозом биків.
Лікування хворих на лейкоз тварин не розроблено. Хворих на лейкоз тварин піддають вимушеному забою, закупівля молока з неблагополучних по лейкозу господарств заборонена.
Вірус лейкозу корів не передається до людини, але продукти отримані від хворих на лейкоз тварин містять канцерогени, які можуть викликати онкологічні захворювання (рак) у людей.
З початку 2023 року в особистих селянських господарствах населення реєструються випадки лейкозу великої рогатої худоби, що може призвести до розповсюдження даного захворювання серед поголів'я худоби у інших господарствах.
Особисті селянські господарства в яких виявлено позитивно реагуюча на лейкоз худоба є неблагополучними по лейкозу.
З метою недопущення розповсюдження захворювання у неблагополучному щодо лейкозу стаді, фермі, присадибному господарстві забороняється:
- використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовувати тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках;
- молоко корів неблагополучних на лейкоз присадибних господарств громадян використовується лише після знезараження в межах цього господарства;
- випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах;
- реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою;
- перегруповувати тварин без відома спеціалістів державних установ ветеринарної медицини;
- доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від вірусу лейкозу ВРХ;
- використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів.
Оскільки лікування лейкозу ВРХ не розроблено, хворі тварини підлягають вимушеному забою. Після здачі тварини на забій необхідно провести дезінфекцію місця її утримання одним із засобів: 2% розчином їдкого натрію, розчином хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 2% розчином формаліну, 5% розчином кальцинованої соди або іншими дезінфекційними засобами, зареєстрованими в Україні.
Придбання великої рогатої худоби необхідно здійснювати виключно за погодженням з державною службою ветеринарної медицини та за наявності відповідних ветеринарних документів.
Кременчуцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
